КАЛІЧКА, КИ,
Калічка, ки, об. ум. отъ каліка.
1) Немного калѣка или маленькій калѣка.
2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его. Шух. І. 109.
3) Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 23.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 211.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КАЛІЧНИЙ, А, Е. →← КАЛІЧИТИСЯ, ЧУСЯ, ЧИШСЯ,